Незважаючи на високий рівень успішності дентальної імплантації, існують ситуації, коли імплант може не прижитися. Найчастіше це пов’язано з порушенням процесу остеоінтеграції — зрощення імпланта з кісткою. Одним із ключових ризиків є недостатній об’єм або щільність кісткової тканини. Якщо кістка занадто тонка чи пориста, імплант не отримує достатньої стабільності, що може призвести до його рухливості й відторгнення.
Велике значення має і стан ясен. Хронічний пародонтит або запалення створюють бактеріальне навантаження, яке може зруйнувати тканини навколо імпланта вже на ранніх етапах. Хронічні захворювання, як-от діабет у стадії декомпенсації, також впливають на здатність організму до загоєння та підвищують ризик ускладнень.
Куріння залишається одним із головних ворогів успішної імплантації: нікотин звужує судини, погіршує живлення тканин і уповільнює регенерацію. Не менш важливий і фактор гігієни. Недостатній догляд за порожниною рота спричиняє розвиток періімплантиту — запалення навколо імпланта, яке часто закінчується його втратою.
Порушення рекомендацій лікаря — ще один поширений ризик. Надмірне навантаження на імплант, пропуск прийому ліків чи передчасне встановлення коронки можуть звести нанівець якісно виконану операцію. Правильна підготовка, контроль загального здоров’я та відповідальний догляд значно підвищують шанси на успішне приживлення імпланта.