Шкідливі звички у дітей здаються батькам нешкідливими, але насправді вони можуть суттєво впливати на формування прикусу та положення зубів. Найпоширенішими є смоктання пальця, пустушки, олівця або інших предметів. Якщо така звичка зберігається після 3–4 років, ризик ортодонтичних проблем значно зростає.
Під час смоктання створюється постійний тиск на передні зуби та піднебіння. Внаслідок цього верхні різці поступово висуваються вперед, а між верхніми й нижніми зубами може з’являтися щілина — формується відкритий прикус. Також змінюється форма верхньої щелепи: вона стає вужчою, що призводить до скупченості постійних зубів у майбутньому.
Смоктання твердих предметів, таких як олівець або ручка, небезпечне ще й механічним ушкодженням емалі. На зубах з’являються мікротріщини, стирання, підвищується чутливість. Крім того, порушується робота жувальних м’язів і положення нижньої щелепи, що може спричиняти асиметрію обличчя.
Ще одна проблема — неправильне положення язика. При постійному смоктанні він не займає фізіологічної позиції, що негативно впливає на розвиток мовлення та ковтання. У старшому віці це може викликати труднощі з дикцією.
Важливо не просто забороняти дитині шкідливу звичку, а зрозуміти її причину: стрес, потреба в заспокоєнні, звичка засинати з предметом у роті. За необхідності ортодонт може порадити спеціальні пластини або трейнери, які допомагають м’яко відмовитися від смоктання та зберегти правильний розвиток зубів.