Найбільш поширеною причиною враження зубів є карієс. Але існують інші хвороби, що викликають пошкодження емалі та дентину. Такі захворювання можуть бути набутими або вродженими. Некаріозні захворювання включають в себе:
Флюороз – захворювання, що виникає унаслідок надмірного надходження фтору в організм. Наслідком цього може бути підвищена крихкість і нерівномірна мінералізація. Лікування проводиться за допомогою нормалізації вмісту фтору та обробки емалі.
Гіпоплазія емалі. Вроджене або придбане недорозвинення емалі через порушення мінералізації. Придбана гіпоплазія, як правило, є наслідком рахіту. Лікування придбаної форми вимагає початкового лікування причини захворювання – рахіту. Для місцевого лікування застосовуються фторосодержащіе лаки і спеціальні пасти.
Гіперестезія емалі – це підвищена чутливість до фізичних або хімічних впливів. При цьому захворюванні пацієнт особливо сприйнятливий до гарячої або холодної, кислої або солодкої їжі. Для лікування гіперестезії застосовують препарати фтору. Якщо таке лікування не дає результатів, то застосовують вініри для захисту від навколишнього впливу.
Підвищена чутливість зубів може призвести до повної втрати коронкової частини зуба. Причинами стертості можуть бути неправильний прикус, вплив кислот і лугів або порушення мінерального обміну. Лікування призначається залежно від причин виникнення захворювання.
Хімічний некроз. Найчастіше зустрічається у людей, що працюють в агресивному середовищі і контактують з різними кислотами і лугами. Під впливом цих речовин емаль поступово розчиняється і оголює дентин. В ході лікування виключають вплив шкідливих факторів і застосовують нейтралізуючі розчини.