Імплантація зубів в Сумах у верхній щелепі іноді вимагає додаткової підготовки — зокрема проведення синус-ліфтингу. Це одна з найважливіших хірургічних процедур у стоматології, яка дозволяє встановити імпланти навіть у тих пацієнтів, у кого з часом « розтанула » кістка після втрати зубів.
Що таке синус-ліфтинг
Синус-ліфтинг (від англ. sinus lift — «підняття дна гайморової пазухи») — це операція зі збільшення об’єму кісткової тканини у верхній щелепі, найчастіше в ділянці верхніх молярів і премолярів.
Після видалення зубів у цій зоні кістка поступово атрофується — тобто стає тоншою. До того ж гайморова пазуха (повітряна порожнина над верхньою щелепою) може опускатися нижче. У результаті лікар не має достатньо кісткової товщини, щоб надійно зафіксувати імплант.
Саме у таких випадках проводять синус-ліфтинг — піднімають дно пазухи і додають спеціальний кістковий матеріал, який з часом інтегрується і утворює нову кістку.
Види синус-ліфтингу
Існує два основні типи процедури:
- Відкритий синус-ліфтинг
Застосовується, коли кістка над гайморовою пазухою занадто тонка (менше 5 мм).
Лікар створює невелике віконце в кістці, піднімає слизову оболонку пазухи і вводить кістковий матеріал. Імплант у цьому випадку зазвичай ставлять через 4–6 місяців, коли кістка сформується. - Закритий (атравматичний) синус-ліфтинг
Проводиться, якщо висота кістки становить 6–9 мм.
У цьому випадку кістковий матеріал вводять через отвір, який одночасно використовується для встановлення імпланта. Процедура менш травматична і виконується за один етап.
Коли потрібен синус-ліфтинг
Показанням до операції є недостатня висота кісткової тканини у верхній щелепі для встановлення імпланта.
Це може бути наслідком:
- тривалої відсутності зуба (кістка не отримує навантаження і зменшується);
- анатомічно великих гайморових пазух;
- вікової атрофії кісткової тканини;
- травм або запальних процесів у цій ділянці.
Без синус-ліфтингу імплант просто не матиме достатньої опори — може не прижитися або зміститися у пазуху, що небезпечно.
Як проходить процедура
- Проводиться комп’ютерна томографія (КТ), щоб оцінити обсяг кістки та розташування пазухи.
- Під місцевою анестезією лікар обережно піднімає слизову оболонку гайморової пазухи.
- В утворений простір додають кістковий замінник (синтетичний або біоматеріал).
- Зону закривають мембраною, а ясна — швами.
Процедура триває близько 40–60 хвилин і зазвичай добре переноситься пацієнтами.
Реабілітація після синус-ліфтингу
Після операції можливі легкі набряки, відчуття тиску або закладеності носа — це нормальні реакції, які зникають за кілька днів.
Рекомендації:
- уникати чхання з закритим ротом і сильного видиху через ніс;
- не літати протягом 2 тижнів;
- приймати призначені антибіотики та протизапальні препарати;
- не навантажувати зону жування.
Чому не варто боятися синус-ліфтингу
Сучасні технології роблять цю процедуру безпечною та прогнозованою. Для пацієнта це — інвестиція у стабільність імпланта, адже без достатнього об’єму кістки навіть найкраща система не зможе служити довго.
Синус-ліфтинг — це підготовчий етап, який відкриває шлях до надійної імплантації у верхній щелепі. Якщо лікар рекомендує цю процедуру — це не ускладнення, а навпаки, гарантія того, що імплант прослужить десятиліттями.
Здорова основа — запорука міцної усмішки!