Багато пацієнтів вважають, що після встановлення пломби можна повністю забути про проблему карієсу. Адже пошкоджена ділянка зуба очищена, а порожнина запломбована. Проте на практиці стоматологи нерідко стикаються з так званим вторинним карієсом — захворюванням, яке розвивається під або навколо вже встановленої пломби.
Чому виникає карієс під пломбою?
- Недостатня підготовка порожнини. Якщо перед пломбуванням лікар не повністю видалив уражені тканини, мікроби можуть залишитися й продовжити руйнування зуба.
- Неправильна техніка встановлення. Порушення герметичності між пломбою і зубом створює мікрощілину, де накопичується наліт і бактерії.
- Зношування пломби. З часом матеріал може втрачати щільність, тріскатися чи відшаровуватися. Це відкриває шлях для бактерій.
- Порушення гігієни. Недостатнє чищення зубів, відсутність використання нитки та ополіскувачів значно підвищують ризик вторинного карієсу.
- Індивідуальні фактори. Підвищена схильність до карієсу, сухість у роті, надмірне споживання солодкого також можуть пришвидшити процес.
Як зрозуміти, що є проблема?
Вторинний карієс часто розвивається непомітно. На початкових стадіях пацієнт може відчувати лише легку чутливість на холодне або солодке. Згодом може з’явитися біль, зміна кольору пломби чи країв зуба. Часто виявити проблему можна лише на огляді або за допомогою рентгену.
Що робити, якщо карієс виник під пломбою?
Єдиний спосіб лікування — заміна пломби. Стоматолог знімає старий матеріал, очищає уражені тканини та встановлює нову пломбу або, за потреби, вкладку чи коронку.
Як запобігти вторинному карієсу?
Регулярні профілактичні огляди кожні 6 місяців, професійна гігієна, правильний догляд удома та контроль стану пломб допомагають значно зменшити ризик повторного ураження.
Отже, навіть пломба не є абсолютним захистом від карієсу. Важливо пам’ятати: здоров’я зубів залежить не лише від лікування, а й від уважного ставлення до профілактики та своєчасних візитів до стоматолога.