Клацання в ділянці щелепного суглоба часто пов’язане з рухом внутрішньосуглобового диска, але звук сам по собі ще не визначає діагноз. У частини людей він роками не супроводжується болем або обмеженням руху. В інших випадках клацання поєднується з перевантаженням м’язів, блокуванням чи зміною траєкторії відкривання рота.
На що звернути увагу
Звернутися на огляд варто, якщо звук з’явився після травми, стає частішим, супроводжується болем біля вуха, набряком, відчуттям заклинювання або рот відкривається гірше. Причину не можна надійно встановити за відео чи описом. Лікар оцінює суглоб, м’язи, рухи нижньої щелепи та історію симптомів.
До консультації бажано уникати надмірно широкого відкривання рота, жування гумки та звички гризти тверді предмети. Не слід навмисно «вправляти» щелепу чи постійно перевіряти клацання: повторні рухи можуть підтримувати подразнення.
Тактика залежить від симптомів. Часто починають із консервативних методів і спостереження, а складні обстеження призначають лише за показаннями. Головна мета — комфортний рух і нормальна функція, а не обов’язкове усунення будь-якого звуку.
Корисний орієнтир
Гнатолог починає не зі складної апаратури, а з розмови й огляду. Для цієї скарги важливо оцінити момент появи клацання, біль, траєкторію руху нижньої щелепи та можливе перевантаження суглоба. Знімки призначають лише тоді, коли вони допомагають відповісти на конкретне питання, а лікування зазвичай починають з найбільш щадних кроків.
Не намагайтеся спеціально викликати клацання. Якщо воно повторюється, краще кілька днів занотувати, коли саме це відбувається.
Коли біль, клацання або напруження повторюються, гнатолог у м. Суми в клініці Brilliant Smile допоможе з’ясувати можливе джерело симптомів і визначити, з чого почати. Під час огляду він зверне увагу на момент появи клацання, біль, траєкторію руху нижньої щелепи та можливе перевантаження суглоба.